«Від обстрілів стіни гойдалися в квартирах»

Катерина Павлівна живе одна, і їй дуже важко: здоров’я погіршилося, а до того - ще й постійні переживання через обстріли

Я вже понад 50 років живу в Петрівці. Зараз одна. У мене є дві доньки. Одна в Щасті живе, сім’я в неї є. Інша в Москву виїхала, двох дітей має. А ми з чоловіком прожили п'ятнадцять років, потім розійшлися. Його вже немає, помер. Сама я з Білоцерківського району Київської області, а він тутешній був, от і занесло на Донбас мене. Тепер живу сама в квартирі.

Ну як жилося раніше? Зарплата була мала, пенсія також, тому по людях ходили трішки, підробляли: то городи пололи, то ще щось. Отак і перебивались. А зараз нікуди я не ходок. Перенесла вже дві операції, в 2015 і 2019 році.

Початок війни добре запам’ятала. Чотири місяці пенсії не давали, от і запам’ятала. Важко було й від обстрілів. Стіни гойдалися в квартирах.

Часто і в людей потрапляло. Втім, і зараз стріляють.

Від Фонда Ріната Ахметова отримувала гуманітарку, вдячна за неї.

Мрію, щоб було здоров’я. Нещодавно лежала в лікарні, бо тиск піднявся і серце прихопило. Тому найбільше хочеться здоров’я, жити хочеться.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/