Я живу з дружиною та двома дітьми. У перший день війни був на роботі на заправці. Була паніка, люди почали масово заправлятись, а бензину не було. Я прийшов додому і ми почали жити під обстрілами. Росіяни зайшли у село на танках.
Продукти у магазинах швидко закінчились. У нас вдома не було ні борошна, ні хліба, чим годувати дітей – невідомо. Я поїхав до рідних у сусіднє село. Лише там зміг купити продукти.
У мене була пасіка, але через війну вона знищена. Ми виїжджали, доглядати бджіл було нікому. Нас не було вдома пів року. Будинок постраждав від обстрілів, але я все полагодив.
Я сподіваюсь, що війна скоро закінчиться.
