Семчук Дарія, вчитель Чернівецького ліцею №3 медичного профілю Чернівецької міської ради

 «1000 днів війни. Мій шлях»

Вечір взимку. Вдивлялися вдалину величаві вечірні вогники, виказуючи вміння виокремитися. Вражало витончене видиво. Вчорашній вітруган, виючи вовком, вмить втих. Воркітлива втома, вдоволена, вміло вмостилася віддалік віночком. Всі відпочивають. Винахідливий Вірний вночі вміло виїдає ванільну випічку, вилизує вилите вишневе варення, випиває вчорашній вар.

Відрадно: він, відчайдушний відважний вартовий, вкотре вивищившись, виглядає великодушно. Вдосвіта виднокруг виблакитнювався. Випогоджувалося.

Враз ввірвалися важкосприйнятні вісті: війна.  «Віроломна війна!» –  волає вітер. «Вендета!» –  відповідає виднокіл. Вчувалися вибухи, вистріли. Відбувалося вбивство вкраїнців. Валять, вибивають ворогів відчайдушні вкраїнські воїни. Вони – вершителі важливих випробувань. Вирує вільнолюбива Вкраїна, втомлена від вражаючих вибухів, важких втрат, вогненних відсвітів, ворогів-вбивць.

«Вистрілами влучити. Вигнати. Вміло вибити варварів. Вберегтися. Вкрадену волю відстояти. Вижити!» – волало волеустремління.

Виє відчайдушно Вірний, відчуває важкі випробування. Враз – влучили вистріли, вибух, вибиті вікна, вигорілі варцаби, вкрадена воля, відшмаганий  відчай. Видалося вмить: втрачено все. Вірний виявився везунчиком.  

Всупереч всьому, він врятований відважним вкраїнським воїном Василем. Відповідь-вдячність  – великодушні вчинки. 

 Війна вирує.  Вибухи, вогонь, все випалено. Валяються вбиті. Важко відчувати  величезні втрати. Вірний вкотре витягує, валькувато виповзаючи, важкопораненого військовослужбовця, виказуючи всім відданість, вдячність,  вміння відчайдушності.

«Вірний?!» – викрикнув вдалині врятований воїн. Вихором вмить вмостився впритул…Василь?

Вдивлявся в вічі, вилизував враженого, витягувався, валявся, вистрибував вдоволений. Вдалині вчувалися вибухи. «Врятуй Валечку, вбережи від ворогів, – вимовив відчайдушно воїн. – Вірю!» – «Вдячний. Виконаю», – віддано вдивлявся в вічі визволителя Василя,  відчувалася вірогідна відповідь Вірного. 

Він виконає:  він – Вірний! Віра  вміло виплітає вінок вседосяжності.

Війна вкорінюється все впевненіше. Виважені варіанти відпрацьовано. Вкотре важке випробування: варварський вчинок ворога – велика вода. Вона виявилася вбивцею. Вірний відчайдушно, вправно виконує вказівки військовослужбовців, волонтерів врятувати вкраїнців від вироку, вивезти важливий вантаж. Важливо вчасно відволікти ворога. Важливо виконати вказівку важкопораненого врятованого воїна-визволителя Василя.

Вірний вперто вишукував Валечку. Врятувати вижити – важливе випробування Вірному.

Вбивця-вода вирішила вправно вершити волю ворога-варвара. Валечка, всі вільнолюбиві вкраїнці, всіляко  вимолювали варіантне врятування від вершинного вчинку «великодержавців», вірили в випадок, відчайдушно вичікували. Вжахнулися: враз вигулькнуло волохате видиво в воді, вдивлялося в виплакані вічі всім вдивованим, виснаженим ворогами-вбивцями, вигавкуючи, викликало воїнів-визволителів, волонтерів.

«Валечка?» – вдивлявся в виплакані вічі втомленій водовигнанці відчайдушно-відповідальний Вірний, вичікуючи відповіді. «Врятована! – вмить визріло, – вимолила, випросила, виплакала. Виживу…»

Вдячно всміхнулася Вірному. Всі, вдало врятовані від вбивці-води, вражені вчинком відважного вже волонтера Вірного. Виокремлена вдячність від Валечки: вгостила власною випічкою, вдягнула Вірному вишиванку. Він, виконавши важливу вимогу враженого вибухом військовослужбовця Василя, весело вистрибував вдоволений, ввічливо вітався-вигавкував, випрямляючись, вислуховував вислови вдячності.

Вимолена воля вбила важкий вирок.

Воїни, вбачаючи в Вірному відповідального вартового, відразу вирішили взяти, вирушаючи вперед, впритул ворогові. Відважні військовослужбовці впевнено відправилися вглиб ворожої вилазки. Вірний вражаюче вивідував важливі відомості, вказував воїнам відповідний вивірений відтинок випробування. Вірили Вірному, вивіряли відчуттями. Вміло відправляли віроломним вбивцям відповідні «візитівки-вітання», вчасно відступали.

Вдалині вчувалися вибухи. Вговтувалися вороги, втрачаючи вмить все: «вєлічіє», войовничість, відданість, вседозволеність, волю, віру, вмотивованість.

Всім ворогам-вбивцям вготовлена вкраїнськими воїнами вражаюча вегеря, відповідно: вистрілами, вибухами, вигуками вигнання, винищенням.  

Впродовж війни врятований Вірний, воїн та волонтер, виявляючи вдячність військовослужбовцю Василю, відчайдушно визволяв вільнолюбивих вкраїнців. Він, валуючи, вказував всім відомим волонтерам важливі входи-виходи, вдало виконував вимоги вкраїнських воїнів. Відважність властива вибраним. Вдоволені Вірним військові.

…Величні воїни, важливі воєначальники, відчайдушні волонтери, вільнолюбиві вкраїнці, вдячний врятований Вірний – визволителі Вкраїни від ворогів-вбивць. Вслухаймося: відлуння важкої віроломної  війни  віддаляється…

Вірний і Василь волею випадку віддалились, випробування відстанню вселило відчуття взаємопотрібності. Важкопоранений вкраїнський воїн-визволитель Василь вижив, вилікувався, вирішив вернувся воювати.  

Вертиться-вистрибує Вірний, вештається всюди, виє, вигавкує, вдивляється вдаль. Враз вистрибнув… Воїн Василь вернувся. Відбулося воістину вражаюче видовище: Вірний, весело виючи-вітаючи власного визволителя, вилизував вдоволений, вдивлявся в вічі, виказуючи відданість.

Всупереч всім важким воєнним випробуванням, Вірний виявився вірним…