У перший день війни я прокинулась від вибухів. Не зрозуміла, що відбувається. Я не могла подумати, що Росія на нас нападе. Потім окупанти почали обстрілювати село.

Я жила з родиною в обстановці гуманітарної катастрофи. Не було води, світла й газу. 

Я вирішали  виїжджати. Три доби діставалась кордону України. Потім виїхала в Чехію. Там прожила три місяці. Мій чоловік залишався вдома. Там було дуже небезпечно. Потім і я, і чоловік приїхали в Запоріжжя. Зараз я сподіваюсь на закінчення війни. Віддала би все, аби люди не гинули.