Я дізналась про війну з соціальних мереж. Потім почула вибухи у місті. Закрились магазини й аптеки. Неможливо було дістати ліки. Банкомати не працювали, з міста почало виїжджати багато людей. У квітні я виїхала з Костянтинівки, аби врятувати свою дитину. Мене шокує, що в Україні гинуть люди. Важко бачити біль тих, хто втратив рідних. Мій чоловік зараз захищає країну. Я вірю, що ми вистоїмо. Мене вражає доброта наших людей, в такій важкій ситуації всі підтримують один одного.

У Кропивницькому я знайшла роботу, поки живу тут. Виїжджати за кордон поки не планую. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться, всі чоловіки повернуться додому, а наші діти житимуть у мирі.