Мені 21 рік, проживаю в місті Дніпро. 24 лютого я знаходилася в орендованій квартирі, мала їхати на навчання. Прокинулася від звуків вибухів.

Найбільше шокувало не щось погане, а те, що українці змогли об’єднатися, продемонстрували силу і відвагу, незламність.

Звісно, ця ситуація шокує, але я знаходжусь зі своєю сім’єю, проводжу з ними час і більш-менш нормально все переживаю.

Моя двоюрідна сестра була в окупації в Енергодарі. Вона була вагітна, не могла виїхати. Було важко більш психологічно, бо вона була далеко від нас, і ми не мали можливості з нею побачитися. Були проблеми зі зв’язком. Ми не могли дізнатися, чи у неї все добре, але зараз вона з нами, все добре.

Майбутнє хочу бачити мирним, щоб все налагодилось.