Кучер Олександра, 10 клас
ОЗЗСО Торчинський ліцей
Вчитель, що надихнув на написання есе: Федорчук Ольга Ростиславівна

Війна. Моя історія

Війна в Україні триває майже 10 років, але багато хто з нас до 24.02.2022р. сприймав її дещо віддалено. Ця жахлива ніч змінила життя всіх українців і чітко закарбувалась у нашій пам’яті. Багато людей під впливом війни змінились, проте є люди, які не дивлячись на події навколо, продовжили свій ритм життя.

Кожен день ми вчилися жити під звуки сирен. Адже спочатку війна сприймалась як тимчасове явище, що ось-ось закінчиться. Минав день за днем. Ми не чули хороших новин, тому найкращим рішенням було згуртуватись і працювати разом, оскільки тільки спільні зусилля – це шлях до перемоги.

Кожен внесок є вагомим у підтримці нашої народної єдності. Разом із своїми батьками, сусідами ми намагались приєднатись до фінансової підтримки, а також в спільних молитвах благали про здоров’я воїнів і мир в Україні.

Також, не можна не відзначити, як українські діаспори вийшли на площі перед посольствами закордонних країн, що привернуло значну увагу місцевого населення. Це спонукало народи інших держав приєднатися до економічної, гуманітарної допомоги для України.

Спостерігаючи за цим, керівники країн не лишились осторонь, і також почали активну підтримку, оскільки не хотіли виглядати пасивно перед своїми громадянами. Це значною мірою допомогло нашій державі.

А ще я побачила, що героями дійсно не народжуються, ними стають звичайні люди, які живуть поруч з нами і, ніби, нічим особливим не вирізняються. Проте, мабуть таки вирізняються більшим патріотизмом, любов’ю до своєї батьківщини. Адже покинути навчання, роботу, свою родину і взяти до рук зброю, щоб протистояти ворогу – хіба це не героїзм?

Війна це пітьма, що йде, забираючи на шляху наші плани, мрії, щастя, людські життя, і залишає тільки глибокі рани, які можуть відбитися на майбутніх поколіннях. Вона забрала щасливе дитинство в багатьох українських дітей й змусила їх швидше стати дорослими, відбираючи у них безтурботність.

Тому я думаю, що війна – це час, коли серед людей повинне панувати взаєморозуміння, і час для переосмислення життєвих цінностей.