Перші дні війни я ходила на роботу. Коли це стало неможливо, залишалась вдома без води, світла та газу. Згодом почали закінчуватись продукти. Ніхто не привозив допомогу. Люди рятувались від голоду, як могли. Багато самотніх літніх людей помирали у власних квартирах. 

З міста мене вивіз знайомий. Мені було дуже страшно виїжджати, адже навкруги тривали сильні обстріли. Зараз я живу у Львові. Мені шкода, що Маріуполь зруйнували, але все одно я хочу повернутись туди після перемоги України.