Село Високе прокинулося під звуки віддалених вибухів. Дивлячись у ранкове небо, Валентина Семенченко згадувала той день, коли почалася повномасштабна війна. Це здавалося їй неможливим! Росія вдерлася в Україну —  серце жінки тоді завмерло в страху – за родину, за дітей, за майбутнє. Але всередині зріли й інші почуття — об'єднання, мети, справжньої сили. Згодом у Високому було створено волонтерський центр, де щодня збираються жінки, аби плести сітки для захисників. Валентина розповідає і про свою сім'ю та громаду: "Серед моїх рідних два чоловіки воюють! В нашій громаді дуже багато втрат».