Історії, які ви нам довірили
Коли поруч розриваються снаряди, ми вже не панікуємо. Ми просто спускаємося в підвал, і діти навіть не питають, навіщо це потрібно. Розуміють: це треба для того, щоб не вбило осколками, снарядами.
У нашому укритті завжди є запас води та продуктів, адже просидіти тут можна добу й навіть довше. У погребі не раз рятувалися від смерті, а у дворі вже набралася купа уламків.
У мене Дарина – рідна дочка, а Ігоря і Валеру ми взяли під опіку. Їхня мати, моя сестра, позбавлена батьківських прав. Я з чоловіком багато працюю, але грошей не вистачає навіть на харчування.
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Інші історії
