Кочерженко Савелій, 1 клас, Софіївсько-Борщагівський ліцей
Надихнула на написання есе - мама автора Кочерженко Алла Григорівна
«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»
Мене звати Савелій. Мені сім років. Я люблю малювати і гратися з братом у хованки. А ще я дуже люблю нашу кішку Бусю. Але сьогодні я хочу розповісти про одну подію, яка змінила все в нашому житті.
Коли мені було два рочки, мій тато загинув.
Я ще тоді був малий і не зовсім розумів, що сталося, але бачив, як мама часто мовчки плакала.
Потім пройшло ще два роки, і у наш будинок прилетів авіаснаряд. Це було страшно: вибух, дим, гуркіт, і я дуже злякався.
Мама встигла нас вивезти — мене, мого братика, бабусю і Бусю. Ми поїхали до сусідньої області, думали - на кілька тижнів, поки все стане спокійніше.
Але війна не припинялась. Вона ставала ще злішою. І тоді ми дізнались, що й будинок бабусі теж пошкоджено.
Повертатися вже нікуди. Мама часто сиділа мовчки, тримала нас за руки і дивилася у вікно. Я не знав, що сказати, але обіймав її.
Одного вечора мама знайшла в інтернеті об'яву: «Безкоштовне житло для постраждалих від війни». Спочатку вона не повірила-думала, що шахраї таким чином збирають інформацію і документи з постраждалих. Але все ж таки вирішила спробувати. Заповнила заявку...
І знаєте що? Нам дали квартиру! Безкоштовно!
На цілих пʼять років!
Це зробив один чоловік. Він створив проєкт, щоб допомагати таким, як ми. Я навіть з ним познайомився і він подарував нам велосипеди. Я йому дуже вдячний. Бо саме завдяки йому в нас знову є дім. Не гуртожиток, а справжній, з нашими речами, з дитячими малюнками на стінах і запахом млинців від бабусі.
Я тоді вперше побачив, як мама посміхається так, як колись - щиро і тепло.
Вона сказала:
«Є ще добрі люди, Савеля». І я зрозумів, що допомога — це не просто речі або житло. Це - коли хтось дає тобі надію. Коли тобі страшно, а потім хтось подає руку, і ти знову можеш йти вперед.
Я мрію, щоб усі діти мали дім. І щоб колись я теж зміг допомогти комусь так, як допомогли нам.
Бо допомога — це сила. Це любов. І це - світло, яке не дає потемніти серцю.