Місто обстрілювали з першого дня війни. Третього березня в нашу квартиру влучив снаряд. На щастя, нас не було вдома, ніхто не постраждав. До першого квітня я з родиною жила у підвалі.

Ми виїжджали на автобусі. Стояли на зупинці й боялись, що почнеться обстріл. Але нам пощастило: ми виїхали.

У мене зовсім не було грошей - вижити допомогли небайдужі люди. Майбутнє я бачу в рідному місті, буду його відбудовувати.