Людмила – начальниця соціально-гуманітарного відділу Вишевицької сільської ради. Її село знаходиться всього в 20 кілометрах від Бородянки, тому на початку війни потік внутрішньо переміщених осіб не зупинявся. Загалом тоді було зареєстровано більше 600 переселенців. Опікуватися ними було безперервною роботою Людмили – на фоні вибухів, невизначеності та особистих тривог. Робота і згуртованість людей допомагала проживати страшну буденність. Сьогодні мріється лише про одне – мирне небо для дітей та онуків.