24 лютого просто пролунав вибух зранку. Це було біля нас, у місті Краматорську, і ми відразу здогадалися, що почалася війна. А потім у нашому місті з’явилися військові, і все почало нагадувати про те, що наближається війна.

Мені 67 років. До війни ми працювали, хоча вже й пенсіонери, а зараз удома сидимо. У нас відразу почали давати гуманітарну допомогу. Іноді світло пропадало і зв’язок, а от із харчами було все добре. Зараз взагалі багато магазинів працює, продукти є, тож із цим поки що проблем немає.

Найбільше шокували вибухи. Домівки руйнувалися, люди гинули. Це все було несподівано. 

В нашому будинку вікна вилітали. Це було горе для людей. Ще не всі навіть посклили, тому що багато людей виїхали, їх немає на місці. Ми поки що сидимо вдома, нікуди не евакуювалися. Терпимо.

Поки що в нас бойових дій немає. Були торік улітку,  а зараз не так активно. Очікуємо, що буде далі. Психологічно важко, але всі чекають миру.

Яка в пенсіонерів мрія? Нехай спочатку закінчиться війна. Щоб був мир, платили пенсію і не чіпали нас.