Попри усі негаразди Марина вірить, що Україна переможе і життя налагодиться
Я з села Покровське Нікопольського району.
24 лютого ми збиралися їхати в місто, і коли дізналася, що почалась війна, руки опустилися – ми не знали, що робити. Ще вчора жили мирно, а сьогодні таке сталося. Я ходила більше місяця пригнічена, зовсім нічого не хотілося робити. Аж поки змирилася з думкою, що таке в країні коїться. Тоді трошки опанувала себе.
Я зараз не працюю, знайти роботу - проблема. Що далі робити? Як виживати? Намагаюсь думати про хороше, щоб не скотитись у депресію. Вийду на подвір'я, подивлюсь, як дерева квітнуть, і думки повертають в іншому напрямку. Мрію про перемогу, все одно вона настане. Вірю в те, що завтра буде краще, ніж сьогодні.
