Дівчина на початку війни знаходилася у Запоріжжі на навчанні, незабаром до неї приїхала вся її сім’я – жити їм більше не було де

До війни я мешкала у селі Гуляйпільське Запорізької області, навчалася в Запоріжжі і проживала там під час навчання. Коли розпочалася війна, я знаходилася саме у Запоріжжі і тоді зовсім не зрозуміла, що відбувається в нашій країні. До мене приїхала вся моя сім’я: мама, тато, брати і сестра.

Коли наше село почали обстрілювати, спочатку всі ховались у бомбосховищі. Та коли з’явилася можливість, вони виїхали.

Пам’ятаю, коли в місто прилітали ракети і моя сім’я не дзвонила мені більше тижня, я була дуже схвильована.

Було ще немало неприємних моментів. Наприклад, у нас в домі жили військові, і моїм сказали, що додому вони можуть не приходити.

Зараз мої рідні навряд чи зможуть поїхати додому, інколи в них опускаються руки.

Від села залишилися тільки спогади, малоймовірно, що ми туди повернемося.

Але тут є мої друзі і сім’я, тому буде все добре. Я закінчу коледж, влаштуюся на роботу, буду працювати флористом, потім зароблю грошей і відкрию свій магазин.