Напередодні вторгнення росіян, 23 лютого ми з жінкою вперше вирішили злітати відпочити в Єгипет. Коли потяг під’їжджав до Києва, ми там якось кружляли, потім нас завезли в Київ, висадили на вокзалі, і нам довелось важко добиратись додому.
Тут було дуже гучно, канонада не вщухала. Всі дивилися новини, слухали, переживали. Сина призвали в армію, зараз воює. Ми виїжджали, чотири місяці були у знайомих в Дніпропетровській області, потім повернулися.
Ми придбали генератор, повербанки, консерви, тому певний час не потребували сторонньої допомоги. Зараз я в Покровську, навідуюсь у Селидове - перевіряю, як тут.
Коли ще працювало наше підприємство, якось я взяв відгул, і саме в той день, в той час туди прилетіла ракета. Якби був на роботі, то мене б уже не було. На тому місці загинули інші люди. Тепер я залишився без роботи.