Мельник Маргарита, учениця 10 класу Люботинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3
Вчитель, що надихнув на написання есе: Смірнов Дмитрій Юрійович
«Війна. Моя історія»
Цього року весна почалась не так, як завжди. Війна. Яке страшне слово.
Я прокинулась як завжди у школу, але поки я збиралась мамі зателефонували. Прислухавшись до розмови я почула, що почалась війна, покинувши всі справи я кинулась до телефону. Відкривши телеграм я зрозуміла, що це не жарт. Далі мама поїхала до магазину закуповувати харчі та речі першої потреби. Перші три дні пройшли як в тумані, на четвертий день ми спустилися в підвал.
В мене не було страху, але я дуже переживала за свою родину.
Під кінець березня ми вирішили залишити країну.Це було поспішне рішення, бо тяга до рідного дому може подолати все. І вже в серпні ми були вдома.
Наше життя змінилося дуже сильно. Починаючи з зміни графіку життя, наприклад, на разі ми не можемо виходити на вулицю після 23 години.Закінчується тим, що різні звуки на вулиці для тебе здаються як вибухи.
Я дуже люблю місто Харків, але наразі тут небезпечно.Я дуже сподіваюсь, що війна закінчиться в цьому році і не потрібно буде людям рахувати дні до повернення сина у відпустку, чи наші українські матері не будуть ховати своїх дітей.
Віримо в ЗСУ!
