Історії, які ви нам довірили
У нас у квартирі дуже сиро, перша весняна негода стала для нас справжнім випробуванням. Старий дах не пройшов перевірку дощами, тече – всюди ставимо тазики.
Опорою в нашій родині завжди був мій чоловік, але ось уже два роки він не встає з ліжка, паралізований після інсульту. І ніяк не може змиритися зі своєю безпорадністю. Щоб піднятися на ноги, він щодня робить зарядку, кожен рух йому дається майже через силу. Він вірить, що одного разу він устане на ноги, наведе лад у домі й відремонтує дах.
В одній кімнаті з нами живе 13-річна Віра, наша прийомна дочка. Коли їй було вісім місяців, одна особа принесла її побавити на два тижні… няньчимо вже 13 років.
Живемо ми дружно, але тісно. Вікна в нас завішані ковдрами, боюся я за чоловіка, щоб його не поранило. У селищі часто чути канонаду, і будь-якої миті в хату можуть залетіти осколки.
У нас по кілька днів не буває води, і тоді я беру бідон і їду до найближчого колодязя. Але і звідти можу часто повернутися ні з чим.
Наше село Зоря розташоване у Володарському районі. Тут немає роботи, і залишилися одні пенсіонери.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
