Війна внесла корективи в наше життя. Туди, де ми мешкали був приліт, в дворі, де всі діти гуляли, вбило дівчину. 

Але і в родині наступили не гарні часи –  з чоловіком розлучились, потрібно було кудись евакуйовуватись. 

Турбували думки: "Як дітей захистити?", "Чому це все відбувається?".

24.02.2022 я була вдома, зібрала діток до школи, а потім просто старалась дозвонитись до старшої доньки.

Найстрашнішим був день, коли сказали евакуйовуватись. Ось тоді страх мене опанував.

Стараємося знаходити позитив, хоча це 0,01 відсоток від того, в чому ми прокинулись.

Звісно, ми стикнулись з гуманітарною катастрофою: в нас була потреба в їжі, вода – це перше, що треба було.