Доброго дня! Мене звуть Артем, мені 10 років, ми з міста Харкова, я із багатодітної родини. У мене є брат 16 років та молодша сестра 2 роки. Мама з нами сидить удома, тато підробляє. Стало дуже мало грошей, порушення сну, постійні кошмари.
Пам'ятаю той день, як мене мама вранці 24 лютого 2022 року розбудила під звуки вибуху, і ми до обіду вже були в бомбосховищі, жили там пів року, довго боялися виходити на вулицю, потім у середині літа почали виходити на вулицю, потому як стали менше обстрілювати наше місто. Ми повернулися у свою квартиру, але той день я не забуду ніколи на жаль.
Дякую волонтерам, які допомагають у такий нелегкий час. Війна змінила наше життя, але вона не змогла вбити нашу внутрішню силу і надію.
Миру хочемо, щоб швидше закінчилася війна, і який-небудь подарунок для молодшої сестри, тому що батьки не можуть купити іграшку, вони дуже дорогі.
