Висоцька Любов, учениця 10 класу Ренійського ліцею №2 Ренійської міської ради Ізмаільського району Одеської області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Арнаутова Лариса Миколаевна

Чому бути українкою – це моя суперсила?

Для багатьох можливо це поняття не зрозуміле, але для мене дуже багато значить. У країні розпочалась війна, і життя розділилося на «до» та «після». І після я почала розуміти, що для мене значить моя нація та країна. За час війни українцям довелося багато чого пережити та переосмислити. Але не дивлячись на це, український народ незламний та сильний духом.

І знаєте чому? Я ось замислилась. Україна – це країна з найсильнішим народом, завдяки якому наша держава дуже розвинута як у матеріальному плані, так і, особливо, в духовному.

Якщо зазирнути в минуле то ще з давніх-давен українці розповсюджували культуру, науку, досягнення у різних галузях техніки, скільки українських письменників у своїх творах описували красу природи, а стрімкість людей та їх прагнення до найкращого. Ще з минулих століть ми бачимо що незламність українського народу це – якість, яка закладена ще дуже-дуже давно.

Не дивлячись на війну, український народ тримається, за це я люблю нашу країну. Так, ми потерпіли дуже багато втрат, як на фронті, так і серед цивільних громадян, але не дивлячись на це, збройні сили України досягають результатів та з гордістю захищають нас.

 Для мене це дуже важлива тема тому що коли сталося повномасштабне вторгнення країни-агресора 24 лютого, мій батько добровільно пішов захищати країну. Коли мій батько, Висоцький Борис Васильович , залишав дім, він сказав: «Я іду туди, бо я хочу, щоб моя донька та дружина ніколи не побачили жаху, який побачу я та бачать невинні українці».

Зараз він знаходиться на фронті бойових дій та з гордістю захищає нашу країну від окупантів. Я пишаюся ним, та тим що я – українка! Тому що мій батько не один такий, ще сотні тисяч наших військових захищають нас, щоб ми зараз мали змогу навчатись та жити повноцінним життям.

Якщо мене спитають, чи пишаюся я тим що я українка то я упевнено відповім: – «ТАК!» З самого дитинства нам прищеплюють любов до Батьківщини, і тому з раннього дитинства ми вже розуміємо, що ми українці!

Не дивлячись на те що в моїй країні йдуть бойові дії, я почуваю себе безпечно та щасливо. Наші люди сильні та незламні, кожен українець робить свій внесок, починаючи від вирі в ЗСУ та закінчуючи донатом або покупкою дрону.

Наша країна має багато туристичних локацій, куди до війни приїжджало багато туристів з інших країн щоб насолодитися красою нашої природи. Подорожуючи с одного міста в інше ви ніде не побачите поля з соняшниками, маками або волошками. Україна це держава з найсильнішими людьми та з самими незабутніми краєвидами. Саме тому я стверджую, що бути українцем чи українкою то це є суперсила!