Моя дитина захоплюється музикою та грає на бас-гітарі в музичному гурті. Також вона дуже любить кондитерську справу - із задоволенням пече торти та тістечка. Її найбільша мрія - подорожувати світом і вступити до університету на факультет «Бізнес і адміністрація».

Найбільше її надихає можливість бачити результат власної праці. Вона щиро радіє, коли вдається створити щось своїми руками. Засмучує її лише тоді, коли люди відповідають агресією на щиру допомогу. Також вона гарно малює, і творчість допомагає їй виражати свої почуття.

Після початку повномасштабної війни наше життя повністю змінилося. Ми були змушені залишити рідне місто заради безпеки. Сьогодні живемо у прифронтовому місті, де війна постійно нагадує про себе. Але найболючіше для нашої родини - це розлука з близькими. Батько моєї дитини, мій чоловік, захищає Україну, тому ми бачимося дуже рідко й щодня хвилюємося за нього. Уже чотири роки ми не можемо обійняти бабусю та дідуся. Ми дуже сумуємо за ними, за рідним домом і за тим життям, яке залишилося в минулому.

Найстрашнішим став день, коли до нашого міста зайшли танки й почався обстріл. Ми провели весь день у підвалі, не знаючи, що буде далі. Було дуже страшно й тривожно. Відтоді майже кожен день війни приносить нові переживання, але ми не втрачаємо надії. Найбільше я хочу, щоб моя дитина знову жила без страху, могла вільно мріяти, навчатися, подорожувати та зустрічатися з усією родиною без війни й розлуки.