Бойко Таїсія, 9 клас
Дніпровський ліцей №33 Дніпровської міської ради
Вчитель, що надихнув на написання есе: Щербак Валентина Олексіївна
Чому бути українкою - моя суперсила?
Моя суперсила в тому, що я - українка. Тому що Україна - держава вільна, сильна, незалежна, має глибоке історичне коріння. Вона є носієм мудрості поколінь, високої національної освіченості та свідомості, людської гідності, самобутності. Україну давно знає весь світ. Але, на сьогодні, вона, на жаль, відома ще й всім через загарбницьку війну, яку проти нас веде росія. Війна Зла.
Щодня непохитний народ України лоб у лоб бореться з жорстокістю та нелюдяністю росії, країни, що є ворогом усього цивілізованого світу, в якому немає місця для підступності і кровопролиття. Увесь світ став на захист моєї землі. Щоденно різні країни надають допомогу українському народу, щоб ми мали змогу наближати перемогу в цій несправедливій війні. Низький їм за це уклін.
Але, незважаючи на тяжкі для України часи, ми - суперсила. Ми були, є і будемо незламними, сильними, незалежними, патріотичними та стійкими. Ми переживемо все заради волі. І в цьому теж наша суперсила.
Моя суперсила - у моїй любові до мови, до своєї землі, до моїх батьків, до нашого славетного минулого. Я горда тим, що живу в героїчному місті Дніпрі. Я знаю хто такий Д. І. Яворницький, О. Т. Гончар, Г. Світлична, С. Бурлаков, Г. Бідняк, Л. Степовичка. І їхнє високе слово - це також моя суперсила.
Ми, українці, нація волелюбна, освічена, толерантна, щира і співуча, гуманна, миролюбива. Ми не будемо терпіти наруги над собою, не будемо гнути спини перед загарбниками, бо народ України має велику силу духу нескореності. І вона надихає нас на перемогу, допомагає перебороти всі труднощі та випробовування долі. Бути українкою - це велика честь для мене. І це теж моя суперсила.
Я - українка з діда-прадіда. Я люблю свою вишневу Україну. Я, безсумнівно, успадкувала усі ментальні, ідентичні риси українки, тому що моя родина - це мій скарб, скарб високої духовності та моралі. Я виросла на ньому, на любові до своїх пращурів, моя сім’я навчила мене любити свій край, свої звичаї і традиції, своє історичне минуле. Це моє коріння. Коріння глибоке, міцне. І в цьому теж моя суперсила.
Я - суперсила, тому що на моїй землі жив і творив всесвітньовідомий поет і художник Т. Г. Шевченко, а також відомі особистості М. Коцюбинський, Л. Українка, І. Франко, В. Стус, О. Гончар. Я - суперсила, тому що слова І. Я. Франка: «Дух, що тіло рве до бою, рве за поступ, щастя й волю...» живуть у серці кожного українця. Для мене і мого українського народу, вони є тією силою, що не дають зневіритися, вони вселяють незламну віру в перемогу.
Україна - це мова вільних людей, і в цьому теж моя суперсила. Ми - нескорений народ, нас не побороти, ніколи. І сила наша - в нашій єдності. Тому єдність мого народу - це теж моя суперсила.
Я дуже люблю свою Україну, бо вона для мене - найкраща у світі держава! Слава Україні!
