Вакуленко Дар'я

9-а клас, Запорізька гімназія №11

Вчителька, що надихнула на написання – Коваль Олена Юріївна

Війна. Моя Історія

24 лютого…

На мою думку, життя кожного українця чи українки поділилося на До…та Після…

Моє рідне Запоріжжя завжди було нескореним.

Та як же страшно, навіть жахливо засинати в мирній країні, а прокидатися під страшенний гул вибуху.

Протягом тижня наша родина сподівалась, що цей жах закінчиться. Та марно. Моя сестра й тато прийняли рішення: евакуюватися в безпечне місце. Виїхати з нашого міста можна було автівкою чи потягом. Ми обрали безпечніший варіант -потягом. День Х, 11.03.2022…

З шостої години ранку ми простояли в черзі до обіду. Здавалось, що все місто зібралось на пероні вокзалу Запоріжжя-1. Нарешті, омріяний вагон потягу відчинив перед нами двері. У купе, де мало б їхати 4 пасажири, нас було 10. Серед 10 було 2 діток. Вони себе так чемно поводили, навіть немовлята. Можливо, теж відчували подих війни. Новини хоч і виходили, але вкрай рідко. Повідомляли, що Маріуполь та Енергодар окуповані. На хвильку в потязі мені здалось, що це поганий сон…

За добу ми дісталися до Львова. Там нас зустріли чуйні волонтери. Потім на автобусі десь півтори години ми їхали до Польщі, але чекали на автобус у Німеччину десь більше 10 годин, тому що були в очікуванні на сиріт із Маріуполя. Коли ми приїхали в Німеччину, то спочатку жили в сестрички, а потім змогли винайняти квартиру.

Я навчалась у німецькій школі. Учителі й більшість однокласників ставились до мене, дівчинки з України, зі співчуттям та розумінням. Були в моєму шкільному житті в Німеччині і приємні події, і не дуже.

Та один прикрий випадок я запам’ятаю на все життя: на останній навчальний день учень іншого восьмого класу приніс прапор росії та став розмахувати ним. Добре, що мої однокласники підтримали мене.

Улітку моя родина повернулась до рідного Запоріжжя. Як же приємно заходити до своєї кімнати. Дивно бачити там підручники з сьомого класу. Зараз ми ще більше переконані в силі та єдності нашого народу. Увесь світ дивується нашій незламності. Віримо в ЗСУ!

Намагаймось добре навчатись, бо саме цим наближаємо нашу ПЕРЕМОГУ!