Герасимчук Богдан
Мирогощанський аграрний фаховий коледж
Викладач, що надихнув на написання есе: Кривичун Ганна Володимирівна

Моя Україна майбутнього

Напевно, немає людини, яка б не мріяла про гарне і успішне майбутнє.

Леся Українка писала: “Фантазіє! Ти сило чарівна…” Отож і я, спробую уявити, яким я хочу бачити майбутнє нашої України. Насамперед я мрію про майбутнє у рідній Україні, ніде інакше, а лише тут, на своїй, на рідній землі. Наша держава красива, мальовнича, родюча, багата, а найголовніше – рідна. В України буде велике майбутнє.

Але не може бути майбутнього без минулого, без історії наших поколінь. Історія показує, що український народ – незламний, він століттями бореться за незалежність. Утіли варто пам’ятати, що ми – голос своєї держави і творці її майбутнього. Як казав В’ячеслав Чорновіл: “Україна починається з тебе.”

Я не мрію про нові країни, про подорожі. Я мрію про мирне небо, без ракет і дронів; щоб кожен українець прокинувся вдома. Щоб у майбутньому всі українці, які змушені були втікати від війни, повернулись додому, жили і працювали у своїй державі.

Україна багата на родючі землі, у нас найпрацьовитіші люди. Саме через це наша держава має бути однією із найкращих і найрозвинутіших.

Майбутнє нашої держави залежить від нас. Ми повинні старанно навчатись, щоб стати хорошими спеціалістами у своїй професії. Потрібно багато працювати, а не сидіти, склавши руки. Зараз я навчаюсь на першому курсі і мрію бути кваліфікованим агрономом у сфері рослинництва. Мені дуже хочеться зробити свій внесок у майбутнє України: збільшити врожайність нашої землі, збагатити економіку держави, забезпечити людей роботою і покращити життя українців. Та головніше для мене – не професія, а людяність, Якщо більшість українців зміняться в кращу сторону, то і зміниться майбутнє нашої держави. Адже розумна і вихована молодь – це надія і майбутнє нашої країни.

Я мрію, щоб державою керували люди, які є патріотами своєї країни; щоб всі дотримувались законів, щоб не було корупції, щоб кожний порушник закону був покараний. Щоб у майбутньому населення нашої країни забули про те, як важко жити на мізерну зарплату і пенсію. Щоб у майбутньому якісна була медицина і освіта. Щоб менше молоді гинуло через наркотики, нікотин і алкоголь.

Найбільшою мрією у мене є – мирна Україна. Я мрію, щоб у майбутньому ніколи не було війни. Адже ми – покоління війни. Покоління, яке ніколи не забуде цього жаху, яке ніколи не пробачить ворога.

Нехай у майбутньому всі жителі нашої держави будуть щасливими, спокійними, усміхненими і доброзичливими. Щоб наші хлопці одягали військову форму тільки на свято Перемоги над ворогом. Ми переможемо! Я в це вірю! “Незалежність підіймає на крилах. Відповідальність не дає ці крила спалити. Маючи і те, і інше, можна долетіти до мети” – Святослав Вакарчук .

Я мрію, щоб у майбутній Україні у всіх дітей були рідні батьки, теплий і затишний дім, мирне і щасливе дитинство. Щоб не було будинків для дітей – сиріт. Але це все поки що мрії…

Можливо, хтось скаже, що я мрію про все ідеальне. Саме так. Якщо ми станемо ідеальними, то такою і буде Україна. Віра і праця обов’язково приведуть мрії.

“Усе буде добре для кожного з нас!” – Океан Ельзи