Моя чотирирічна онучка Діана втратила маму, тата, старшу сестру та бабусю в один день.

Восени 2014 року вони поверталися додому, до Харцизька після евакуації. Дорогою машина потрапила під обстріл. Загинули всі відразу. Діана – одна із сім'ї своєї залишилася. 

Мама помирала в дитини на очах, а вона її все заспокоювала: «Тихіше, тихіше, матусю, усе буде добре».

У неї тепер із рідних тільки я – бабуся – і дядько. Осколки роздробили праве плече Діанці.

Ми звернулися по допомогу, і нам допомогли в Гуманітарному Штабі Ріната Ахметова. На щастя, ручку травматологам врятувати вдалося. Потім з онучкою довго працювали психологи.

Діаночка потроху долає випробування війною. Яскравих кольорів в її малюнках стало більше.