Кривонос Ярослава, 9 клас, Будинок дитячої та юнацької творчості Великописарівської селищної ради Сумської області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Курило Світлана Миколаївна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Повномасштабне вторгнення стало тим моментом, після якого світ уже ніколи не буде таким, як раніше. Здавалося, земля вибита з-під ніг, усе звичне — зникло. Але саме в цій темряві почала з’являтись інша сила — сила допомоги.

І я була частиною цього.

Я почала з простого: донати на ЗСУ. Потім долучилась до виготовлення окопних свічок, плела маскувальні сітки. Усе це — ніби дрібниці, але вони були важливими. Коли ти знаєш, що твоя свічка зігріє військового в холодному бліндажі, а сітка врятує життя — ти не можеш зупинитися. Це давало відчуття причетності, значущості, сили.

Але найбільше надихала не тільки моя робота, а те, що робили навколо.

Люди об’єднувались без жодних прохань — несли продукти, сортували речі, клеїли аптечки, шукали авто для фронту. Хтось готував їжу для переселенців, хтось організовував збори просто на подвір’ї. Усі стали одним живим механізмом допомоги. І це змінювало не лише ситуацію — це змінювало серця.

Я побачила, скільки у нас сили. Скільки добра, навіть коли навколо — біль. І ця взаємна підтримка стала тією точкою опори, на якій тримається Україна.

Тепер я точно знаю: допомога — це не слабкість. Це наш незламний фундамент.