У перший день війни я почула вибухи. Чоловік на той момент був у Харкові, я була з ним. Магазини та аптеки закрились, я не встигла купити продукти. Мої батьки були на Луганщині. Тоді там було вже багато загиблих. Я пішла до батьків чоловіка, ми вирішили виїжджати.

Тато приїхав та забрав мене до себе у Сватове. За декілька днів місто окупували росіяни. 

Мій тато – патріот України. Коли почалась окупація, росіяни шукали таких людей. Я дуже боялась, що прийдуть і до нас. Автобуси з людьми розстрілювали на дорогах. Я бачила, як один з них повернувся весь у крові. Там не було людей, залишились тільки їхні речі. Я довго боялась, але потім ми евакуювались. 

Зараз я з родиною живу в Харкові. Чекаю тільки миру. Сподіваюсь, що Сватове визволять. Батьки виїхали в Німеччину, чекаю, що скоро вони повернуться.