На початок російського вторгнення я перебувала у своєму рідному місті Гола Пристань, Херсонська область. Це був рік, коли я закінчувала 11 клас, і мені потрібно було думати про свою майбутню спеціальність. Але війна вирішила все за всіх, і це стало вже не таким важливим.
Я памʼятаю той день як ніколи, тоді ще треба було йти в школу, але я прокинулася від десятків дзвінків та новин по телевізору, і одна тільки фраза перевернула наше життя : «Вставай, війна почалася…». У мене був шок, я чула вибухи, та і за один день ми вже були в окупації. Була якась безвихідь, почуття тоді були змішані: тимчасовий розрив з рідними, вступ до ВНЗ, підрив Каховської ГЕС, в результаті якого затопило мій дім.
Зіткнулася з нестачею житла, тому проживаю в гуртожитку. Війна позначилася тяжко, бо ми втратили наше житло та все життя, що було до війни. Зворушило, коли наші хлопці звільнили частину Херсонської області та мої близькі виїхали з окупації.
