Валентина Ніколаєнко — вчителька математики з села Мироцьке на Київщині, яка разом із родиною опинилася в епіцентрі окупації під час перших тижнів повномасштабного вторгнення росії. Протягом 33 днів вони жили у підвалі власного будинку без світла, газу, зв’язку та медикаментів, під постійним артобстрілом.

Окупаційні війська облаштували позиції прямо на вулиці Валентини — з танками, блокпостами, бронетехнікою. Ходили по будинках, крали речі, запровадили «паспортний режим». Родина виживала завдяки запасам з погреба, винахідливості чоловіка та підтримці сусідів: воду тягнули вручну, їжу готували на балоні, консерви передавали через паркан. 

Жінка "перенесла на ногах" третій інфаркт, і лише після відступу росіян змогла дістатися  лікарні.