Гриценко Станіслав, 11 клас
Переяславський академічний ліцей імені Івана Мазепи
Вчитель, що надихнув на написання есе: Білокінь Наталія Василівна

Моя Україна майбутнього

Скільки існує людей, стільки є визначень поняття ”мир”. Кожний бачить його по-різному. Особисто для мене це означає злагоджене існування людства, як одного цілого, де погляди кожної людини є однаково важливими. Так, ця ідея звучить як утопія: на нашій планеті існує безліч окремих груп, що вважають себе єдиними, чия думка є правильною. Але це не скасовує того, що треба прагнути до глобального взаєморозуміння. Можливо, через декілька поколінь, люди все ж збагнуть, що неможливо розвиватися в суспільстві, де засуджується ідея плюралізму.

На даний момент у світі ніколи не припиняються збройні конфлікти. Жертвою одного з таких є і моя держава, що здавна терпить шовіністичні погляди Росії. Україну багато разів намагались знищити, але вона, ніби птаха-фенікс, завжди поставала з попелу. Наразі триває війна, що скоріше за все, визначить майбутнє моєї нації вцілому.

Я впевнений, що через декілька років в Україні запанує мир. Шлях до нього буде тернистий, адже неможливо просто змусити загарбників-рашистів розвернутися в інший бік.

Навіть по завершенню війни в Російській Федерації будуть існувати громадські та політичні рухи, що виявлятимуть ксенофобію у відношенні до інших народів. Але не потрібно занепадати духом, адже навіть попри це розпочнеться невідворотний розквіт України.

Я часто намагаюсь уявити майбутнє України, яке на мою думку, має великий потенціал. По-перше, наша держава має вигідне географічне положення, адже в неї є доступ до великих покладів корисних копалин і чорноземів – найродючіших ґрунтів планети. По-друге, люди тут поєднані одне з одним ідеями, культурою та емоціями. Я вважаю, що ця якість дозволяє долати складнощі і досягати неможливого. Нарешті, українці славляться своїми винаходами. Наприклад, гелікоптер, рентгенівський апарат, ракетний двигун тощо. Важко навіть уявити, скільки ще речей створять наші науковці. Підсумовуючи все це, варто сказати, що менталітет моїх співвітчизників є основним рушієм прогресу моєї Батьківщини, що змушує мене пишатися нею.

Найперше, що я прагну зробити після оголошення миру – зібрати всю родину і належно це відсвяткувати, зустрітися з друзями, що повернуться з-за кордону. Я думаю, нам буде багато чого обговорити. Власне для мене цікаво було б спостерігати за розвитком українського мистецтва, у якому мають відбутися значні зрушення на фоні піднесеного настрою.

Кожний українець бачить майбутнє Вітчизни по-своєму, але нас усіх єднає одне – воно буде дивовижне.

Будь-хто з нас вже зробив свій вклад у нього, хоча б найменший. Дехто поклав за нього власне життя. Все це різноманіття вчинків і думок вперто рухає нас до світла. Варто завжди пам’ятати , якою ціною ми за це платимо. Майбуття – осередок для роздумів, які ніколи не припиняються. Моя Україна в них – прогресивна й славетна держава, а якою вона буде для вас, можете уявити лише ви самі.