Рожко Марія
Козятинський МВПТУЗТ залізничного транспорту Вінницької області
Викладач, що надихнув на написання есе: Дзецюк Т.В.

Чому бути українкою – це моя суперсила?

24 лютого 202 – чергова звичайна дата в календарі, на яку кожен українець мав якісь плани: хтось займався б рутинними справами, для когось це було б святкування дня народження, хтось збирався у подорож, хтось хотів просто провести день з родиною. Але ніхто не очікував, що ця дата стане найстрашнішим днем повномасштабного вторгнення та кардинально змінить плани кожного. Війна руйнівною силою шириться містами України. Вибухи, постріли, зруйновані будівлі… Мабуть, на думку ворога, це повинно було зламати, роз’єднати нас, підкорити нашу волю. Та він помилився, бо українці - це люди, що в лиху годину об’єднуються, стають сильнішими, оберігають своє до останнього подиху.

Я пишаюся тим, що я українка. Моя національність - це не просто моє походження, це частина моєї ідентичності. Мені дуже пощастило народитися у великій українській сім'ї.

Наша культура і мова мають свою унікальність та красу. Українська мова є однією з найстаріших у світі. Мені завжди приємно спілкуватися на рідній мові. Історія нашої Батьківщини вражає своїм багатством і героїчним минулим. Від часів Київської Русі до сьогодення, українці проявляли силу і волю в боротьбі за свої права. Для мене, як українки, це джерело натхнення і показник того, що ми можемо домогтися чого завгодно, якщо будемо вірити в себе і боротися за свою свободу.

Незламність духу та сила української нації під час війни - це одна з найяскравіших рис українського народу, яка сприяє стійкості та перемозі у найскладніших ситуаціях. Завдяки незламному духу та силі, українська нація спроможна здолати будь-які випробовування та зберегти свою незалежність. Приклади героїзму військових і цивільних, які стали на захист своєї країни, свідчать про велику силу духу української нації.

Також яскравим прикладом є "привид Києва", який з перших годин вторгнення ворожих військ, знищував літак за літаком та піднімав незламний бойовий український дух.

Що я роблю для наближення перемоги?

В країні зараз дуже нелегка ситуація, але заради перемоги я готова виконувати непрості завдання та покладені на мене обов'язки, які примушують мене йти вперед і не зупинятися. Починаючи з освіти, я прагну вчитися як можна більше, тому що в майбутньому війна вплине на нашу економіку, і щоб її підняти країні потрібні розумні спеціалісти в своїй справі. Також я долучаюся до різних благодійних ініціатив, щоб допомогти тим, хто цього потребує, допомагаю збирати кошти на ЗСУ та інших. Я вірю, що одна людина може зробити великий внесок, і своїми діями я намагаюся бути прикладом для інших.