Бачул Юлія, 11 клас, ліцей № 3

Вчитель, що надихнув на написання — Музиченко Лілія Анатоліївна

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

24 лютого 2022 року назавжди розділило життя українців на до та після. О п’ятій ранку російські війська здійснили масовану повітряну атаку по всій території України та почали повномасштабний воєнний наступ.

Сьогодні українці об’єднані як ніколи, бо покірно мовчати не вміють.

Кожен українець на своєму фронті самовіддано воює за свою країну як волонтер, журналіст, учитель і учень.

І сьогодні ми говоримо про, підсумовуючи події цих страшних днів, ми у і незламність українського народу.

24 лютого 2022 року, моя родина прокинулася від дзвінків рідних зі словами: «Війна». У школу можна було не йти, але це зовсім не радувало. Я з жахом згадую той день, коли життя кожного українця розкололося на дві половини – «до війни» і «під час війни». Здавалося, що це страшне слово назавжди залишилося на сторінках підручника з історії та художніх книг про далеке минуле.

Окупанти руйнують наші міста, вбивають людей, ллють на нашу країну брудні потоки брехні, вишукуючи тут «нацистів»,

від яких нібито потерпає російськомовне населення Сходу і Півдня. Наш народ працьовитий і милосердний, але може бути безпощадним до ворогів. Ми обов’язково повернемо наші території, над якими завжди майорітиме синьо-жовтий прапор. Наш народ об’єднався, став сильнішим. Я вірю, що хоч і важка перед нами дорога, та попереду нас чекає щасливе та вільне життя.

Кожен українець має розуміти, що зараз не час стояти осторонь.

Кожен із нас може знайти свій спосіб внести вклад у велике діло захисту країни. Дехто відстоює нашу землю від ворога. Інші допомагають благодійністю, збираючи гроші, збираючи одяг, продукти, ліки на передову. А є і ті, хто молиться за мир та безпеку, підтримує тих, хто захищає нашу країну.

Україна продемонструвала свою незламну волю та готовність боротися за свою незалежність та існування під час війни, що свідчить про міцність духу українського народу.

Війна також створює нові виклики, але й можливості для України – використати цей період для реформ, модернізації та підвищення ефективності державних інститутів.

Героїзм та жертовність українських військових та громадян, які слугують прикладом для інших громадян та поколінь.

Український народ розуміє, що кожен громадянин має свою роль у боротьбі за свій шлях. Кожен із нас зробить війну України за її шлях успішною і допоможе нам побачити яскраве майбутнє для нашої країни.

Ми, саме ми, майбутнє нашої країни, саме ми повинні зробити його мирним. Треба створити такі умови, щоб кожна дитина посміхалася не лише на свято, а постійно, щодня. Щоб вони мали справжнє дитинство. Ніхто краще не зрозуміє один одного, ніж мати і дитина. Тож ми, діти України, її надія і майбутнє. Ми будемо будувати демократичну, економічно розвинену країну.

Має настати такий період, коли Росія повинна запам’ятати, що Україна – це держава, яку не побороти ніколи, тому що вона вистояла навіть в ті складні часи, коли не мала потужної зброї, не мала гідних країн-партнерів. Вона вистояла тому, що вона мала багатьох своїх пророків. Я знаю, я вірю, що ми обов’язково переможемо!

Слава Україні! Героям слава!