У Дніпрі дають прихисток хворим та немічним переселенцям, які у підвалах і під обстрілами були приречені на смерть. Їх вивозять з гарячих точок, садять на потяг, зустрічають на вокзалі в більш безпечному регіоні, годують, розселяють, дбають про медичну допомогу й документи. І це далеко не повний перелік того, що робить евакуаційна команда «Восток SOS». Матеріал Радіо Свобода.
Евакуатори кажуть: не раз стикалися з нерозумінням щодо вивезення своїх підопічних, особливо онкохворих, – мовляв, «дайте їм спокійно померти вдома». Але представниця організації Ольга Владимирова каже: тут мова – про гідність: кожна людина гідна жити й померти в належних умовах.
Лілії Безуглій 87 років. Після інсульту в неї не працює права рука й нога. Сама – з Бахмута, останнім часом жила в Костянтинівці, у родичів. Через немобільність жінка не могла ховатися від обстрілів.
Евакуйовані Лілія Безугла й Анатолій Лисенко
«Удень б’ють, вночі б’ють, скло летить. Так б’ють, що будинок ходить ходором. А в мене рука і нога – я в підвал не зійду. У кімнаті була. Інсульт, вже одужувала, ходила з паличками, а тоді впала – стегно зламала. Ми жили в будинку на розі. А недалеко – готель. Мабуть, били по готелю, а полетіло в наш будинок», – розповіла вона.
Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.
.png "Імена")
