Сальницька Крістіна, 1 курс, Черкаська медична академія

Вчитель, що надихнув на написання есе - Шатило Світлана Сергіївна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Моє життя розділилося на до і після.В перші дні війни я взагалі не розуміла, що трапилося, і коли перший раз прозвучала сирена, ми з сім'єю спустилися о 5 годині ранку в підвал. Я була налякана, без всякої думки що почалася війна, мені батьки все розповіли, і я почала переживати за тьотею, яка жила в Одесі. До нас дзвонили всі родичі, питали чи все у нас добре.

В ті дні мені було не комфортно з тим відчуттям, що над головою літають шахеди, і постійні тривоги.

Війна це дуже страшне слово, батьки у мене ставилися спокійно. У школі було неможливо нормально вчитися із- за цих тривог. Мені було сумно через те, що багато молодих хлопців загинули на війні, у деяких людей війна забрала все, деяким війна дала грошей.

Але у війни немає жодних плюсів, тільки негативне ставлення. Війна забрала розвиток в Україні, но потрібно мріяти, і розвиватись, але я сподіваюся на перемогу.