Я з міста Енергодар. Працюю на Запорізькій атомній станції. Одружений. Після окупації ми з дружиною виїхали в Запоріжжя. 

Коли я 24 лютого йшов на роботу, то вже знав, що почалася війна. Усі тільки про це і говорили. Вже через декілька днів наше місто штурмували. Нас окупували в березні, а ми виїхали в серпні, бо вже неможливо було там залишатись. У Василівці тиждень чекали, поки нас випустять. Виїхали звідти якраз на День Незалежності України.

Поки були в окупації, води та їжі нам вистачало. Деякі запаси були вдома, а потім купували продукти на базарі. 

Молодь одразу виїхала. Зараз у місті залишилися ті люди, які не можуть виїхати.

Ми вибрались до Запоріжжя, бо тут було в кого зупинитись, і додому звідси ближче їхати. Ми живемо в бабусі нашої невістки. 

Я думаю, що війна закінчиться в 2023 році. Після перемоги повернемося додому й будемо налагоджувати своє життя. Бачимо своє майбутнє в Україні, а Україну – в Європейському Союзі й НАТО. У нас буде хороше життя.