Тетяна ранком 24-го лютого пішла до басейну, бо не могла сприйняти факт початку війни. І навіть на роботу зібрала тривожну валізку так, що в ній опинилися найменш потрібні речі. Зараз вона згадує це із гумором.

Несподівано її тихий київський район Оболонь став одним з найгучніших у місті. З вікна Тетяна бачила, як танк переїхав машину. Постійно лунали вибухи. 

Але люди згуртувалися. Допомагали не лише один одному, а й тваринам, які залишалися без своїх хазяїв. 

А коли її кішка вперше за місяці вийшла на балкон погуляти, Тетяна зрозуміла, що все скінчилося і ворог відступив.