Ірина проводила уроки у бомбосховищах. Це – один з найбільш сильних спогадів про війну. Вона виглядала не так, як у книжках. І була ближче, ніж здавалося. На один день із ворожим снарядом розминулася родичка Ірини, яка приїхала до неї на 8 березня, а вже наступного дня був зруйнований її будинок.

Ірина розповідає про маленькі перемоги: вистави, які, попри війну, вона ставить з дітьми. Виживає, допомагає, волонтерить.