Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розповідає про Костянтина Поддубко, митця з Нікополя. Костянин зараз живе у Дніпрі й бере участь у Всеукраїнській виставці акварелі «Весняний розмай».
Художник Костянтин Поддубко народився й виріс у Криму, в Алушті. Може, тому, каже 63-річний митець, він так любить зображувати море. А, втім, велика частина його життя минула в Нікополі. Там він жив, творив, виставляв і продавав роботи, вів заняття з учнями в дитячій студії. Планував чергову виставку мариністики, але розпочалося повномасштабне вторгнення.
Костянтин Поддубко і його роботи
«Насправді війна для мене розпочалася давно, 2014-го. В Криму у мене була мама, зараз там лишилася сестра, двоюрідні сестри... Було передчуття чогось лихого, так і сталося. Перші вибухи ми почули 24 лютого. Спочатку бахкало десь за містом, було чутно. Потім у передмісті – вибухи, дим. Спочатку по околицях били, потім почало в центр прилітати. Сусіди ховалися, ми сиділи за двома стінами», – розповідає художник.
У таких умовах було неможливо не тільки творити, а й жити. У червні в сусідню багатоповерхівку вдарив снаряд, а в їхньому будинку повилітали вікна, розповідає митець. Тоді Костянтин з дружиною вирішили виїжджати з Нікополя до Дніпра, до однієї з двох доньок.
Художник розповідає: від ідеї взяти з собою роботи й усі матеріали для творчості довелося відмовитися.
«Великі картини, полотна залишилися вдома, в майстерні. Близько 300 робіт. З собою про всяк випадок прихопив лише акварелі. Ми зібралися швидко, за чотири години, забили вікна – і поїхали. Донька давно кликала, наполягала, щоб не сиділи під обстрілами», – каже він.
На відкритті виставки
Художник говорить, що зараз він повернувся до творчості, але пише дуже мало. На виставку до Будинку мистецтв відібрав шість своїх робіт – усі були створені ще до повномасштабної війни.
«Три акварелі й три роботи в змішаній техніці – гуашшю. Для мене це – експеримент. Квіти – писав їх з натури. Кульбаби – з галявинки, тюльпани – на день народження подарували... А ті роботи, які я намалював тут, я поки не показую. Має минути час. Але по-свіжому помилок не бачиш, згодом помічаєш, тоді виправляєш», – зазначає майстер.
Дуже допомагає творчість переживати війну. Відволікаєшся. Пишу квіти, щось вигадую
Костянтин Поддубко
Зараз митець готується до персональної виставки, яка планується тут же, в Дніпрі, у Будинку мистецтв. Каже: творчість рятує від зневіри.
«Дуже допомагає творчість переживати війну. Відволікаєшся. Пишу квіти, щось вигадую... Несумне. Є художники – вибухи показують, танки... Мені це важко. Я не пишу війну, хоча колись, ще в училищі, займався батальним живописом (живопис, який показує військові дії – ред.). Спершу нам треба все це пережити», – говорить він.
Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.
.png "Імена")
