У перший день війни ми вдома були, в Енергодарі. Почули вибухи, і в той же день росіяни вже були біля міста.

Ми вирішили виїхати: вирішальним став страх за життя. Усе шокувало: смерті, розбиті міста.

Всією сім’єю виїхали, в Енергодарі нікого не залишилося. Нас ніхто не евакуював, ми своїм транспортом виїхали. Проблем у дорозі не було, тоді ще можна було виїхати нормально.

Запоріжжя обрали, тому що звідси ближче додому повертатися.

Чим скоріше війна закінчиться, тим краще. Чекаємо тільки на перемогу і віримо в неї.

Майбутнє я бачу світлим, без війни, з мирним небом.