Я директор дитячої спортивної школи. У мирний час я з вихованцями їздив на змагання, були спонсори, діти розвивались. Зараз нічого не працює. Коли у місті були сильні обстріли, з родиною виїжджав до Франції. Потім я повернувся, бо у місті залишився син. Зараз мене хвилює, яким буде наше майбутнє, бо діти живуть у підвалах. У Слов’янську продовжуються обстріли щоночі.

Я вдячний Фонду Ріната Ахметова за допомогу. Це дуже важливо для людей.

Я чекаю на перемогу України. Сподіваюсь, що нам допомагатимуть зброєю та авіацією.