Павловський Гордєй, 9-В клас, Комишуваська гімназія «Джерело»

Вчитель, що надихнув на написання есе: Іщенко Наталія Вікторівна

"Чому бути українцем – це моя суперсила"

 А ви думали, що Україна так просто.

Україна – це супер. Україна – це ексклюзив.

По ній пройшли всі катки історії.

На ній відпрацьовані всі види випробувань.

Вона загартована найвищим гартом.

 В умовах сучасного світу їй немає ціни.

 Ліна Костенко

Україна…  Я, мабуть, ніколи ґрунтовно не замислювався над такими поняттями: Батьківщина, рідний край, народ, нація.  24 лютого 2022 року перевернуло мій світогляд. Я ніколи ще не був  таким гордим за  те, що  народився і живу в Україні.

Українці – це найсильніша нація світу. Якась малесенька держава протистоїть країні-агресору, яка географічно у 28 разів більша від  неї. Але вона більша географічно і все…. У ній немає нічого святого, духовного, національного, патріотичного, навіть справжніх ЛЮДЕЙ можна перерахувати по пальцях.

У росії відсутня нація -  вона вмерла. Людям, які проживають там, все одно, що відбувається з їхніми рідними, їх навіть не лякають цифри: сотні тисяч вбитих, покалічених, поранених.

Вони взагалі не розуміють чого напали на нашу державу. Їхні діди, прадіди перевертаються в могилах від того, що росіян порівнюють з фашистами, вбивцями, насильниками. У всьому світі російська федерація сприймається як терористична країна.

А от бути УКРАЇНЦЕМ – це гордо! Мільйони людей по всьому світові підтримують нас. Ніхто не вірив, що наш народ здатний так оборонятися, чинити опір ще й виганяти так звану «другу армію міра».

Наші славні воїни довели всім, що вони – найкращі. Ненависть, яка з’явилася у людей у перший день бомбардувань тільки росте, але росте з такою силою, що її не можна зупинити НІКОМУ. Ненависть зростає з кожною вбитою дитиною, жінкою, чоловіком, дідусем, бабусею, воїном, тваринкою. Вона міцніє з кожною зруйнованою хатою, багатоповерхівкою, школою, лікарнею, підприємством, селом, селищем, містом. Її не зупинити, допоки в Україні залишатиметься хоч один російський солдат.

Я вірю в ЗСУ, в наш НАРОД, у БОГА. Ми боримось за МИР, ПЕРЕМОГУ, СВІТЛО, ДОБРО, ЛЮДЯНІСТЬ. Справедливість повинна перемогти! Я впевнений у нашій ПЕРЕМОЗІ! Вона дається українцям дуже важко. Зі сльозами на очах дивлюсь ролики про загиблих воїнів. Серед них і молоді хлопці та дівчата,  і чоловіки й жінки,  і дідусі й бабусі. У такі моменти стає дуже боляче на душі, і хочеться ще більше зробити для ПЕРЕМОГИ.

Звичайно, що ми з класом не стоїмо осторонь: збираємо посилки для воїнів, приймаємо участь у різноманітних конкурсах, благодійні внески яких, відправляють для наших хлопців на фронт. Наш клас намагається надсилати не тільки смаколики, а й малюнки, обереги, листи-подяки:

Привіт, наші славні воїни!

Пише Вам невеликий клас.

Лист даруємо, написаний поспіхом,

Але щирий, без пафосних фраз.

Ми бажаємо Вам Божого захисту,

Вірних друзів і Перемог,

І родинного теплого затишку,

Який зцілює Вас від недуг.

Скільки сказано, скільки бажано,

Але думка у всіх про одне,

Щоб скоріше кляті загарбники

Вимітались із нашої землі!

Стільки слів іще не придумано,

Щоб подякувати Вам за все,

Але знайте: ми Вас любимо,

І пишаємось, що Ви є!

Раніше я  не дуже любив читати поезію, але Ліна Костенко пише так, що її слова відгукуються в серці не тільки кожного УКРАЇНЦЯ, а, мабуть, усієї ЗЕМЛІ. Я на сто відсотків згоден з нею, що «..УКРАЇНА – це супер…їй немає ціни!»