Коли зайшли росіяни, почались обстріли. Я не знав, як себе поводити в такій ситуації. Росіяни дуже бомбили село. Поставили блокпости. Гатили з артилерії та мінометів. Я сидів у підвалі в холоді, дуже хвилювався. Мені донька давала заспокійливі.

Я бачив, як окупанти їздили повз село, в саме село вони не заїжджали. 

Я виїхав з села, все залишив у хаті. Сподівався, що будинок вціліє. Я залишив собак. Одну з них потім забрали ЗСУ. Маленького мопса забрав. Я думав, що їду на декілька днів. Місяць прожив в евакуації. Коли росіяни відійшли, я повернувся додому. Побачив пошкоджений будинок без вікон та даху. Зараз все перекриваю та відновлюю. Не знаю, як далі буде, але відбудовувати все треба. Я вірю в перемогу ЗСУ, все буде добре.