Я жила у Великій Новосілці, працювала. У перший день війни мені було дуже страшно, невідомо, що буде далі. Мене шокувало, що все це почалось. Важко було виїхати та все залишити, але я розуміла, що скоро росіяни дійдуть до нас.

Шість годин стояла в заторах, бо багато людей виїжджало. 

Руйнуються будинки, страждають діти, все це дуже жахливо. Це для мене тяжко усвідомлювати. Я виїхала до Запоріжжя, тут мені допомагають люди. Це дуже приємно. Ніхто ніколи не відмовив у допомозі. Мої батьки залишаються в Донецькій області. Я чекаю на закінчення війни. Дуже хочу додому.