Рідні Олени Ігорівни поїхали з Маріуполя, коли там почалися сильні обстріли. Їхнє житло згоріло, повертатися сім'ї нікуди. Героїня згадує, що великою проблемою у місті стали пошуки ліків для бабусі. Було дуже страшно виїжджати під обстрілами, але іншого виходу не було, бо бомбардування не припинялося.
.png "«Я досі не вірю, що живу у часи війни»")
.png "«Я сидів у підвалі, коли тривали бої»")
.png "Імена")
