У нас був собака, стрельнули кулею – і він помер. Коли почали стріляти, тато нам сказав збиратися, бо і нас могли... Ми почали швиденько збиратися. Ми з татом поїхали на машині, а хтось поїхав потягом. Ми їхали довго, там стріляли.
Ми переїхали до нашої рідної тітки Оксани. Вона нам дала будинок у Запоріжжі. Ми там побули, а потім ми приїхали до великого будинку. Мама їздила до бабусі в Донецьк, вона просто хворіла, у неї був тиск підвищений. Ми переживаємо за бабусю, вона в Донецьку залишилася, і я хочу теж поїхати в Донецьк до бабусі і з нею трохи побути, тому що це наше рідне місто.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.