Я жила і працювала в селі Любимівка Запорізької області. Зараз мешкаю в Запоріжжі. Знайшла тут роботу. У моєму будинку поселилися окупанти.

Місяць не було світла й централізованого водопостачання. Воду привозили під обстрілами.

Упродовж місяця сиділа в погребі. Окупанти не дозволяли ходити по селу. Коли виїжджала, страшно було бачити, на що вони перетворили Любимівку.

Коли я ходжу на роботу в обласну лікарню, то уявляю, що йду додому дорогою на Оріхів. Це єдине, що мене тішить. 

Я вважаю, що війна закінчиться лише тоді, коли наші військові виженуть росіян з України. З ними не можна вести переговори після тих звірств, які вони вчинили.

Вірю, що після війни житимемо краще. Повернемося в село. Разом з односельчанами наведемо в ньому лад, посадимо квіти. Буде воно гарним і квітучим.