Я жила щасливо й радісно, працювала. Тепер на нашу землю прийшло горе. У перший день війни я не вірила в цей жах. Думала, що все це - неправда. Помилялась, на жаль. Почались обстріли. У мене на городі впав снаряд, був пошкоджений будинок. 

Я виїжджала в Польщу до доньки. Там сумувала за будинком, за роботою в лікарні. Довго не змогла там перебувати. Повернулась та вийшла на роботу.

Потім у мій двір прилетіла ракета. Було страшно. Будинок відновити мені допомоги різні організації. Зараз намагаюсь жити далі, відбудовую будинок. За час війни я отримувала багато гуманітарної допомоги. Це була велика підтримка. Зараз я чекаю на мир. Кожного дня сподіваюсь, що настануть новини про перемогу України.