У перший день війни почула вибухи. Зрозуміла, що почалась війна. Чоловік відразу пішов захищати країну. Почали літати снаряди. У мій будинок влучив снаряд. Мене шокувало, що обстрілювали лікарню, Я такого не очікувала. Не було води, газу та світла. Я топила сніг, щоб хоч щось пити. 

Я виїхала до Київської області. Чоловік отримав поранення і зараз лікується за кордоном. Я з дитиною залишаюсь в Україні.

Нам допомагає багато людей. У квартирі, де живемо, не було нічого. Нам допомогли меблями. 

Я зверталась до психологів. У меншої дитину було подразнення шкіри від стресу. Зараз все більш-менш нормально. Сподіваюсь, що скоро все це закінчиться. Мрію побачитись з чоловіком. Батько залишився в окупації, мама зараз у Польщі. Хочу всіх побачити.